ВИМОГИ ДО учня/учениці :
називає: склад
молекули води;
наводить
приклади: водних розчинів; формули кислот і основ;
описує: поширеність
води у природі, фізичні властивості води;
розрізняє: розчинник
і розчинену речовину;
обґрунтовує: значення
розчинів у природі та житті людини;
складає: рівняння
реакцій води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV)
оксидом;
обчислює: масову
частку і масу розчиненої речовини в розчині;
виготовляє: розчини
з певною масовою часткою розчиненої речовини;
розпізнає: дослідним
шляхом кислоти і луги;
оцінює: роль
води в життєдіяльності організмів;
висловлює
судження: про вплив діяльності людини на чистоту водойм та їх
охорону від забруднень;
використовує: здобуті
знання та навички в побуті та для збереження довкілля
Теорія:
І. ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОДИ:
Вода –
унікальна речовина, бо при замерзанні розширюється, на відміну від інших
речовин та тіл! Отже: не можна залишати воду в скляній посудині чи металевих
трубах, замерзаючи вода їх зруйнує! Густина води при замерзанні зменшується.
Густина рідкої води =1 г/см3, а льоду, при t =0°C – 0,92 г/см3, тому лід знаходиться на поверхні води, утримуючи тепло
водойм (+4°C).
ВОДА
ПІСЛЯ РТУТІ МАЄ НАЙВИЩЕ ЗНАЧЕННЯ СИЛИ ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ.
Для
нагрівання 1 грама води на 1 °С необхідна 1 кал (4,2 Дж) енергії, що вдвічі перевищує
теплоємність будь-якої іншої хімічної сполуки.
В
залежності від атмосферного тиску, наприклад, на висоті, де тиск нижчий,
температура кипіння води теж знижується. Розчинення різних речовин у воді
знижує її температуру замерзання. Температура кипіння - 100 °C.
У природі:
Вода – розчинник, в природі немає чистої води. Так солі, розчинені в морській
воді надають їй воді гірко-солоного смаку. А вміст всіх твердих розчинених
речовин, що є в 1 кг морської води, виражені в грамах називають солоність,
вимірюється в проміле (‰). Солоність прісної вода -1‰ або 1г/л. У
Світовому океані – 35г/л, у Чорному морі -41г/л, Азовському – 18г/л, або 18‰.
Найсолоніша водойма світу (озеро) – Мертве море до 300‰, а це означає, що люди
можуть легко плавати на поверхні води природним чином.
МОЛЕКУЛА ВОДИ ПОЛЯРНА, НА ЇЇ ПОЛЮСАХ РОЗМІЩЕНІ
ПОЗИТИВНИЙ І НЕГАТИВНИЙ ЗАРЯДИ. ЗАВДЯКИ ЦЬОМУ ДВІ МОЛЕКУЛИ МОЖУТЬ ПРИТЯГУВАТИСЯ
ОДНА ДО ОДНОЇ ЗА РАХУНОК СИЛ ЕЛЕКТРОСТАТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ НЕГАТИВНИМ ЗАРЯДОМ
НА АТОМІ КИСНЮ І ПОЗИТИВНИМ ЗАРЯДОМ НА АТОМІ ВОДНЮ. ЦЕЙ ТИП ЗВ’ЯЗКУ – ВОДНЕВИЙ.
ВІН У 15-20 РАЗІВ СЛАБШИЙ ЗА КОВАЛЕНТНИЙ. САМЕ БІПОЛЬНІСТЬ ВОДИ ЗАБЕЗПЕЧУЄ
ВИСОКУ РОЗЧИННІСТЬ У НІЙ ХІМІЧНИХ СПОЛУК. А РОЗЧИННІСТЬ СПРИЯЄ ПРОНИКНЕННЮ ЦИХ
СПОЛУК У КЛІТИНИ.
ВСІ РЕЧОВИНИ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ВОДИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА
ТРИ ГРУПИ: ГІДРОФІЛЬНІ – ТІ, ЩО ДОБРЕ РОЗЧИНЯЮТЬСЯ У ВОДІ. ДО НИХ НАЛЕЖАТЬ
ЦУКОР, СІЛЬ, АМІНОКИСЛОТИ. 2. ГІДОФОБНІ – ТІ, ЩО ПРАКТИЧНО НЕРОЗЧИННІ У ВОДІ.
ДО НИХ НАЛЕЖАТЬ ЛІПІДИ. ДЕЯКІ БІЛКИ. 3. АМФІФІЛЬНІ – ТІ, ЩО МАЮТЬ ГІДРОФІЛЬНА
“ГОЛІВКА” І ГІДРОФОБНИЙ “ХВІСТ”. ФОСФОЛІПІДИ.
ДОМАШНЯ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ЗРАЗОК)
І
рівень
1. Позначте правильні відповіді.
1.
Позначте один з компонентів розчину натрій сульфату:
А.
Натрій нітрат.
|
Б. Натрій сульфат.
|
В.
Натрій сульфіт.
|
Г.
Вода.
|
2.
Позначте дві фізичні властивості води:
А.
Солодка.
|
Б. Голубого забарвлення.
|
В. Баз смаку.
|
Г.
Кипить за 1000С.
|
3.
Позначте умову за якої розчинність зростає:
А. За підвищення температури.
|
Б. За зниження температури.
|
В. За зниження тиску.
|
Г. Речовину взято шматком.
|
2. Сформулюйте визначення розчину та назвіть
його компоненти.
Розчин
- це однорідна система, яка складається з розчинника та розчиненої речовини,
між якими відбуваються фізичні або хімічні взаємодії. Компоненти розчину:
розчинник та розчинена речовина.
3. Перетворіть схеми реакцій у рівняння,
поставивши коефіцієнти.
А. K2O
+ H2O = 2KOH
|
Б. 2H2S + 3O2 = 2SO2 +
2H2O
|
В. 2H2O2 = 2H2O + O2
|
Г. P2O5 +
3H2O = 2H3PO4
|
4. Обчисліть масову частку цукру в розчині,
якщо у воді масою 150 г розчинили цукор масою 50 г.
Запис
умови
|
Розв'язування
|
Відомо:
m(води)
= 150 г;
m(речовини)
= 50 г.
Знайти:
W-?
|
І спосіб.
1.
Знаходимо масу розчину:
m(розчину)=m(речовини)+m(води)=
= 50
г + 150 г= 200 г.
2.
Знаходимо масову частку речовини
за
формулою:
W=(m(речовини)/m(розчину))•100%
W=(50
г/200 г)•100%=0,25•100%=25%
Відповідь: 0,25 або 25%.
ІІ спосіб.
1.
Знаходимо масу розчину:
m(розчину)=m(речовини)+m(води)=
= 50
г + 150 г= 200 г.
2. Визначаємо
масу речовини, що міститься
у 100
г розчину, тобто, масову частку. Для
цього
складаємо пропорцію і розв'язуємо її:
у 200
г розчину - 50 г речовини
у 100
г розчину - х г речовини
200 г
/ 100 г = 50 г / х г,
тому
х г • 200 г = 50 г • 100 г,
х
г = (50 г • 100 г) : 200 г = 25 г,
тому W=25%
Відповідь: 25% або 0,25.
|
ІІ
рівень.
1. Позначте правильні відповіді у тестових
завданнях.
1.
Позначте формулу речовини, добре розчинної у воді:
А. KBr
Б. Fe(OH)3 В. BaSO4 Г. AgCl
Розчинність
визначають за таблицею розчинності кислот, основ і солей (див. на форзаці
підручника чи робочого зошита).
2.
Позначте формулу речовини, нерозчинної у воді:
А.
MgCl2 Б. Na2SiO3 В. Na2S
Г. CaCO3
Розчинність
визначають за таблицею розчинності кислот, основ і солей (див. на форзаці
підручника чи робочого зошита).
3.
Установіть відповідність між формулою речовини та її розчинністю у воді:
А.
AlCl3
|
1.
Малорозчинна
|
Б.
Ag2SO4
|
2.
Нерозчинна
|
В.
H2SiO3
|
3.
Добре розчинна
|
Відповідь: A 3; Б 1; В 2.
Розчинність
визначають за таблицею розчинності кислот, основ і солей (див. на форзаці
підручника чи робочого зошита).
2. Напишіть формули гідроксидів, що
відповідають таким оксидам, та назвіть гідроксиди.
а) Li2O
-
LiOH
|
б)
CO2 -
H2CO3
|
в)
SO3 -
H2SO4
|
г)
Al2O3 -
Al(OH)3
|
а) літій
гідроксид
|
б)
карбонатна
кислота
|
в)
сульфатна
кислота
|
г)
алюміній
гідроксид
|
3. Перетворіть схеми реакцій у рівняння,
поставивши коефіцієнти.
А. P2O5 +
3H2O = 2H3PO4
|
Б. 2C2H2 + 5O2 = 4CO2 + 2H2O
|
В. 2H2O2 = 2H2O + O2
|
Г. 2KClO3 = 2KCl + 3O2
|
4. Обчисліть масу речовини в розчині масою
90 г з масовою часткою речовини 0,2.
Запис
умови
|
Розв'язування
|
Відомо:
m(розчину)
= 90 г;
W =
0,2.
Знайти:
m(речовини)-?
|
І спосіб.
Знаходимо
масу речовини за формулою:
m(речовини)=m(розчину)•W
m(речовини)=90
г • 0,2 = 18 г.
Відповідь: у розчині масою 90 г
з масовою часткою речовини 20%
міститься речовина масою 18 г.
ІІ спосіб.
Масова
частка речовини в будь-якому
розчині
показує масу розчиненої речовини,
що
міститься у 100 г розчину, тому для
визначення
маси речовини у всьому розчині
складаємо пропорцію і розв'язуємо
її:
у 100
г розчину - 20 г речовини
у 90
г розчину - х г речовини
100 г
/ 90 г = 20 г / х г,
тому
х г • 100 г = 20 г • 90 г,
х =
(20 г • 90 г) : 100 г = 18 г,
тому m(речовини)
= 18 г.
Відповідь: у розчині масою 90 г
з масовою часткою речовини 20%
міститься речовина масою 18 г.
|
ІІІ
рівень
1. Напишіть формули оксидів та гідроксидів,
що відповідають таким формулам.
а)
NaOH -
Na2O
|
б) H2SO4 -
SO3
|
N2O5 -
HNO3;
N2O3 -
HNO2
|
г)
Cr2O3 -
Cr(OH)3
|
г)
Fe(OH)3 -
Fe2O3
|
д) Zn(OH)2 -
ZnO
|
е)
SO2 -
H2SO3
|
є)
HNO3 -
N2O5
|
2. Допишіть праві частини у схемах реакцій,
де це потрібно, перетворивши їх на рівняння.
a)
BaO + H2O = Ba(OH)2
|
a)
2NaNO3 = 2NaNO2 + O2
|
б)
C2H4 + 3O2 = 2CO2+2H2O
|
б)
CS2 + 3O2 = 2SO2 + CO2
|
в)
2KMnO4 = K2MnO4 + O2
|
в)
K2O + H2O = 2KOH
|
3. Поясніть, як змінять забарвлення
індикатори у розчинах:
а)
калій гідроксиду: лакмус стає синій, фенолфталеїн - малиновий, метиловий
оранжевий (скорочена назва метилоранж) - жовтий;
б)
оцтової кислоти: лакмус стає червоний, фенолфталеїн - не змінює
забарвлення і залишається безбарвним, тому ним не можна виявити кислоту,
метиловий оранжевий (скорочена назва метилоранж) - рожевий.
Чому? Зміна
забарвлення індикатора є наслідком його реакції з лугом або кислотою. У
нейтральному середовищі (воді): лакмус є фіолетовий, фенолфталеїн -
безбарвний, метиловий оранжевий (скорочена назва метилоранж) - оранжевий.
4. Обчисліть масу розчиненої речовини в
розчині натрій хлориду масою 180 г з масовою часткою її 0,15, якщо до нього
долити воду об'ємом 170 мл. Помилка в умові, замість маси треба знайти
масову частку розчиненої речовини в новому розчині, бо інакше це задача на одну
дію.
Запис
умови
|
Розв'язування
|
Відомо:
m1(розчину)=180
г;
W1=0,15
або 15%;
V(води)=170
мл;
W2 -?
|
І спосіб.
1. Знаходимо
масу речовини за формулою:
m1(речовини)=m1(розчину)•W1
m1(речовини)=180
г • 0,15 = 27 г.
2.
Знаходимо масу води за формулою:
m =
V•ρ, де густина води ρ=1 г/мл.
m(води)
= 170 мл • 1 г/мл = 170 г.
Бачимо,
що для води об'єм відповідає
масі,
тому ця дія не є обов'язкова.
3.
Знаходимо масу нового розчину:
m2(розчину)= m1(розчину)+m(води)=
= 180
г + 170 г = 350 г.
4. Знаходимо
масову частку речовини
в
новому розчині за формулою:
W2=(m1(речовини)/m2(розчину))•100%
W2=(27 г/350
г)•100% = 0,08 •100%=
=8%.
Відповідь: 0,08 або 8%.
ІІ спосіб.
1. Масова
частка речовини в будь-якому
розчині
показує масу розчиненої речовини,
що
міститься у 100 г розчину, тому для
визначення
маси речовини у всьому розчині
складаємо пропорцію і розв'язуємо
її:
у 100
г розчину - 15 г речовини
у 180
г розчину - х г речовини
100 г
/ 180 г = 15 г / х г,
тому
х г • 100 г = 15 г • 180 г,
х =
(15 г • 180 г) : 100 г = 27 г,
тому m1(речовини)
= 27 г.
2.
Знаходимо масу води за формулою:
m =
V•ρ, де густина води ρ=1 г/мл.
m(води)
= 170 мл • 1 г/мл = 170 г.
Бачимо,
що для води об'єм відповідає
масі,
тому ця дія не є обов'язкова.
3.
Знаходимо масу нового розчину:
m2(розчину)= m1(розчину)+m(води)=
= 180
г + 170 г = 350 г.
4. Визначаємо
масу речовини, що міститься
у 100
г розчину, тобто, масову частку. Для
цього
складаємо пропорцію і розв'язуємо її:
у 350
г розчину - 27 г речовини
у 100
г розчину - х г речовини
350 г
/ 100 г = 27 г / х г,
тому
х г • 350 г = 27 г • 100 г,
х г =
(27 г • 100 г) : 350 г = 8 г,
тому
W2 = 8%
Відповідь: 0,08 або 8%.
|
IV
рівень
1. Поясніть складові розчину та визначте
послідовність дій для виготовлення розчину натрій сульфату, маючи 120 мл води
та 30 г солі.
Складовими
розчину натрій сульфату є сіль (натрій сульфат) і вода.
Послідовність
дій під час приготування розчину.
1.
Обчислюємо масу розчину. Беремо до уваги те, що для води об'єм відповідає
масі.
m(розчину)= m(речовини)+m(води)=30
г+120 г=150 г.
2. Відважуємо
сіль масою 30 г і всипаємо у мірний циліндр.
3.
Доливаємо воду в мірний циліндр до позначки, що відповідає масі розчину.
2. Допишіть ліві або праві частини рівнянь
реакцій, поставте коефіцієнти. Назвіть типи реакцій.
а) 4Сr
+ 3O2 = 2Cr2O3
реакція
сполучення
|
б) 2HgO = 2Hg + O2
реакція
розкладу
|
в) Na2O
+ H2O = 2NaOH
реакція
сполучення
|
г) 2KClO3 =
2KCl + 3O2
реакція
розкладу
|
3. Здійсніть перетворення, подані схемою.
Напишіть рівняння реакцій:
KMnO4→O2→CaO→X.
Назвіть речовину, позначену Х.
2KMnO4 =
K2MnO4+MnO2+O2
O2 +
2Ca = 2CaO
CaO +
H2O = Ca(OH)2
Речовина,
позначена Х - це
кальцій гідроксид Ca(OH)2.
4. Для підживлення рослин використовують
розчин амоніачної селітри. Для цього у воді об'ємом 10 л розчиняють добриво
масою 100 г. Обчисліть масову частку речовини в такому розчині. Обчисліть маси
води та добрива для виготовлення розчину масою 15 кг.
Запис
умови
|
Розв'язування
|
Відомо:
V1(води)=10
л =
=10000
мл;
m1(речовини)=100
г;
m2(розчину)=
15 кг=
=15000
г.
W1-?
m2(речовини)-?
m2(води)-?
|
І спосіб.
1.
Знаходимо масу води за формулою:
m = V•ρ, де густина
води ρ(води)=1 г/мл.
m1(води)
= 10000 мл • 1 г/мл = 10000 г.
Бачимо,
що для води об'єм відповідає масі,
тому
ця дія не є обов'язкова.
2.
Знаходимо масу розчину.
m1(розчину)
=m1(води)+m1(речовини) =
=10000
г+100 г=10100 г
3.
Знаходимо масову частку речовини
(добрива)
в розчині за формулою:
W1=(m1(речовини)/m1(розчину))•100%
W1=(100
г/10100 г)•100%=0,01•100%=1%.
4.
Знаходимо масу речовини (добрива)
в
розчині масою 15 кг з масовою часткою
її
1% за формулою:
m2(речовини)=(W1•m2(розчину))/100%
m2(речовини)= (1%•15000г):100%=
150 г.
5.
Знаходимо масу води в розчині масою
15
кг з розчиненою речовиною (добривом)
масою
150 г.
m2(води)=m2(розчину)-m2(речовини)=
=
15000 г - 150 г = 14850 г= 14 кг 850 г.
Відповідь: для виготовлення 15 кг розчину
амоніачної селітри з масовою часткою
добрива 1% треба взяти воду
масою 14 кг 850 г і добриво масою 150 г.
ІІ спосіб.
1.
Знаходимо масу води за формулою:
m = V•ρ, де густина
води ρ(води)=1 г/мл.
m1(води)
= 10000 мл • 1 г/мл = 10000 г.
Бачимо,
що для води об'єм відповідає масі,
тому
ця дія не є обов'язкова.
2.
Знаходимо масу розчину.
m1(розчину)
=m1(води)+m1(речовини) =
=10000
г+100 г=10100 г
3. Визначаємо
масу речовини, що міститься
у 100
г розчину, тобто, масову частку. Для
цього
складаємо пропорцію і розв'язуємо її:
у
10100 г розчину - 100 г речовини
у 100
г розчину - х г речовини
10100
г / 100 г = 100 г / х г,
тому
х г • 10100 г = 100 г • 100 г,
х
г = (100 г • 100 г) : 10100 г = 1 г,
тому
W1 = 1%
4. Масова
частка речовини в будь-якому
розчині
показує масу розчиненої речовини,
що
міститься у 100 г розчину, тому для
визначення
маси речовини у всьому розчині
складаємо пропорцію і розв'язуємо
її:
у 100
г розчину - 1 г речовини
у
15000 г розчину - х г речовини
100 г
/ 15000 г = 1 г / х г,
тому
х г • 100 г = 1 г • 15000 г,
х =
(1 г • 15000 г) : 100 г = 150 г,
тому m2(речовини)
= 150 г.
5.
Знаходимо масу води в розчині масою
15
кг з розчиненою речовиною (добривом)
масою
150 г.
m2(води)=m2(розчину)-m2(речовини)=
=
15000 г - 150 г = 14850 г= 14 кг 850 г.
Відповідь: для виготовлення 15 кг розчину
амоніачної селітри з масовою часткою
добрива 1% треба взяти воду
масою 14 кг 850 г і добриво масою 150 г.
|
